Слива

Слива з давніх пір відноситься до числа улюблених і корисних фруктів. При археологічних розкопках в Швейцарії неподалік від міста Цюріха серед численних розкопок були виявлені кісточки слив. Це свідчення того, що вже доісторичній людині сливи служили джерелом живлення.
Олександр Македонський, повертаючись з завойовницьких походів на Сході, привіз не тільки золото і коштовності, а й кілька сливових дерев. Поширенню сливи в Європі сприяли хрестові походи. Так, у Польщі сливи з'явилися в ХI столітті; в садах Франції, Німеччини зливу набула поширення в XV-XVI ст. Поява культурної сливи у слов'янських народів належить до часу Київської Русі. В Росії почали культивувати сливу в середині XII століття за царя Олексія Міхaйловіче, який був великим любителем екзотичних овочів і фруктів. Із Західної Європи було привезено кілька сливових дерев і посаджено за Москвою в царському саду Ізмайлово, де вони прижилися і перекочували в інші аристократичні сади. В Америку сливу завезли перші колоністи. Темно-сині сливи, оповиті легким восковим нальотом, - вірні супутники ранньої осені. Їх тонкий смак і соковита м'якоть не залишать байдужим жодного гурмана. Проте головне достоїнство сливи - це унікальний вітамінний склад і велика кількість цінних мікроелементів. Плоди сливи містять досить багато вітамінів групи В (підтримують у порядку нервову систему, борються з втомою і безсонням, покращують настрій), вітамін С (допомагає впоратися з різними інфекціями і продовжує молодість), провітамін А (поліпшує зір, знижує сприйнятливість організму до вірусів та робить шкіру гладкою та еластичною). Є в зливі і незамінні мікроелементи, такі як натрій, калій, залізо і мідь. Але особливо корисна зливу для тих, хто піклується про своїх судинах. Справа в тому, що слива - найбагатше джерело вітаміну К, який поліпшує склад крові, запобігаючи тромбози, і вітаміну Р, який зміцнює стінки як великих артерій, так і дрібних капілярів. А якщо додати до цього здатність сливи виводити з організму надлишок шкідливого холестерину, то можна сміливо використовувати соковитий фрукт в якості альтернативи медичних препаратів. Варто додати, що зливу зберігає більшість своїх корисних речовин при переробці, так що шанувальникам сливового соку і чорносливу не варто відмовляти собі в улюблених ласощах. Правда, варто пам'ятати про те, що чорнослив - досить калорійний продукт, а тому тим, хто намагається позбутися зайвих кілограмів, потрібно знати міру. Натомість тим, хто не може похвалитися відмінним апетитом, чорнослив і свіжа зливу тільки на користь, адже плоди сливи містять речовини, що збуджують апетит. Саме тому сливу або сливове пюре рекомендують включати в дитячий раціон, вони допоможуть нагодувати дитину-малоежка. Багато хто ставиться до зливі з упередженням, побоюючись специфічних наслідків у вигляді розлади шлунка. Що ж, слива дійсно може викликати подібні проблеми, але лише в тому випадку, якщо ви з'їсте занадто багато плодів або виберете незрілі фрукти. Втім, невеликим проносним ефектом володіють практично будь-які фрукти, так що зливу тут не виняток. І свіжа зливу, і чорнослив, і навіть листя сливового дерева часто використовуються в рецептах народної медицини. Кислі сорти слив рекомендують при зниженій кислотності шлунка. Чорнослив використовують як м'який проносний. Листя сливи мають ранозагоювальну дію, а також допомагають позбутися від висипки і дерматитів. Обдайте їх окропом і прикладайте до пошкоджених місцях.