Абрикоси

Батьківщиною абрикоса вважається Китай, де він зустрічається в дикому вигляді [1]. Однак у Європі він став відомий з Вірменії (звідси ботанічна назва латиною: лат. Armeniacus - вірменський). Згодом абрикос потрапив в Рим, про що згадує у своїх працях давньоримський учений і письменник Пліній Старший [2].

Абрикоси корисні при серцево-судинних захворюваннях, які супроводжуються набряками. Раз на тиждень рекомендується розвантажувальний день: 300 г намочених сухих плодів (кураги) з'їдають за 4 рази протягом дня і випивають 0,5 л абрикосового соку з м'якоттю. Курагу вживають при атеросклерозі, коронарній недостатності як джерело калію.
Свіжі абрикоси і абрикосовий сік рекомендується вживати при гіпо-та авітамінозах, анемії, захворюваннях слизової оболонки ротової порожнини, трофічних виразках, серцево-судинних захворюваннях, які супроводжуються набряками, а також як бактерицидний засіб.
У китайській народній медицині застосовують насіння абрикоса як заспокійливий засіб під час гикавка і кашлю. Вживати їх треба обережно, не більше, ніж 20 г за один раз.
При сонячних опіках ефективна маска зі свіжого абрикосового соку.
Протипоказання: Абрикос слід вживати в обмежених кількостях хворим на діабет і ожиріння.
М'якоть абрикоса багата вуглеводами, в зрілих плодах переважає сахароза. У сушеному абрикосі міститься близько 85% цукру.
Сушений таджицький абрикос - це майже чистий цукор, тому протипоказаний при цукровому діабеті.
Абрикоси містять багато солей калію, а сушені - у п'ять-шість разів більше. Сушені абрикоси (урюк, курага) корисні при захворюваннях серцево-судинної системи і нирок.
У абрикосах пектинових речовин міститься в середньому стільки, скільки і в багатьох овочах, ягодах, фруктах, але менше, ніж у яблуках, сливах, смородині. У абрикосах є аскорбінова кислота, вітаміни Р і групи В, але більше в них каротину. За змістом каротину абрикоси стоять на другому місці після садової горобини і моркви.
У абрикосах досить багато вітаміну РР, вони багаті мікроелементами, які представлені залізом, марганцем, молібденом, нікелем, титаном. Ядра насіння містять вітамін В15.